-
1 поряд
-
2 поряд
I -у; сущ. диал.поря́докII нар.ря́дом; (близко, поблизости) о́коло, во́злеIII предл. с твор. п.поста́вити по́ряд — поста́вить ря́дом; ( предметы) соста́вить
ря́дом; (одинаково, одновременно с чем-нибудь) наряду́; ( на одинаковых условиях) наравне́ (с чем); с род. п. во́зле, о́коло, по́дле; ря́дом -
3 поряд
-
4 поряд
გვერდზე -
5 поряд
побачпоплечузбоч -
6 Утвердить прилагаемый Регламент продления разрешения фондам особого поряд
Универсальный русско-английский словарь > Утвердить прилагаемый Регламент продления разрешения фондам особого поряд
-
7 порядок поряд·ок
1) orderприводить свои дела в порядок — to put / to set one's affair in order
соблюдать порядок — to keep / to observe order
общественный порядок — public order, peace
нарушение общественного порядка — breach of the peace, breach of the public order, disturbance of the public peace, public disorder
установленный порядок — determinate / established order
блюститель порядка — law enforcement officer, crime-stopper
2) (система общественного устройства) regime, order, systemновый международный экономический порядок, НМЭП — new international economic order
установление нового мирового экономического порядка — establishment of a new international economic order
3) (ведение заседания) orderпорядок ведения заседания — a point of order, conduct of business
взять слово по порядку ведения заседания (особ. прервав выступающего) — to rise to (a point of) order
к поряду! — order! order, please!
4) (последовательность) orderрассмотреть в первоочередном порядке — to give first / high / top priority
сделать в обязательном порядке — to do (smth.) without fail
порядок очерёдности рассмотрения вопросов (повестки дня) — order of priority / sequence
5) (способ, метод) order, manner, way, method, procedure; (правила) rulesв дипломатическом порядке путём обмена письменными сообщениями — through diplomatic exchange of written communications
в неофициальном порядке — on an informal basis, privately, in unofficial capacity
действовать в неофициальном порядке — to act / to serve in one's personal capacity
в рабочем порядке — in the course of the work, on the job
порядок выезда, приёма и доставки инспекторов к месту инспекции — procedure for the entry, reception and delivery of inspectors to an inspection site
порядок выполнения (положений соглашения и т.п.) — status of implementation
порядок голосования — method of voting, voting procedure
-
8 beşinci
поряд. числит. пятый. Beşinci vaqon пятый вагон, beşinci cərgə пятый ряд, beşinci sinif пятый класс, beşinci mədəcik анат. пятый желудочек -
9 dördmininci
поряд. числ. четырёхтысячный. Dördmininci nömrə (say) четырехтысячный номер -
10 ikinci
поряд. числ.1. второй:1) следующий по счету за первым. İkinci mərtəbə второй этаж, ikinci cild второй том, ikinci sinif второй класс, ikinci kurs второй курс2) уступающий по качеству первому. İkinci növ çay чай второго сорта, ikinci dərəcəli kayut каюта второго класса, ikinci növ keçirici физ. проводник второго рода, ikinci yeri tutmaq занять второе место3) второстепенный, не главный по значению. İkinci rollar вторые роли, ikinci planda на втором плане4) муз. исполняющий вспомогательную партию. İkinci skripka вторая скрипка, ikinci partiya вторая партия, ikinci səs второй голос5) заменяющий первого(-ую), настоящего(-ую). İkinci ana kimə, kim üçün вторая мать к ому, для кого, ikinci vətən kimə, kim üçün вторая родина кому, для кого6) показывающий степень интенсивности сравнительно с другими. İkinci dərəcəli yanıq ожог второй степени2. вторичный:1) происходящий второй раз; повторный. İkinci evlənmə вторичная женитьба, ikinci gəliş второй приезд2) представляющий вторую ступень в развитии чего-л. Xəstəliyin ikinci dövrü вторичный период болезни, ikinci məhsul вторичный продукт, геол. ikinci yatım вторичное залегание, ikinci kristallaşma вторичная кристаллизация; ikinci reaksiya хим. вторичная реакция, физ. ikinci şüalanma вторичное излучение, ikinci rəqs второе колебание, ikinci rentgen şüaları вторичные рентгеновские лучи, бот. ikinci nüvə вторичное ядро, ikinci qabıq вторичная кора; ikinci dərəcəli rol oynamaq nədə играть второстепенную роль в чем◊ ikinci siqnal sistemi вторая сигнальная система (система речевых сигналов) -
11 iyirminci
поряд. числ. двадцатый. İyirminci əsr двадцатый век, iyirminci gün двадцатый день, iyirminci illər двадцатые годы -
12 барабар
поряд, поруч, разом, спільно СБ-СК; на одному рівні О; алый барабар атларын, брычкасын бере з собою його коней, воза П; барабар шле- працювати разом СМ; олар бле барабар бахшалары да чабай разом із ними біжать і інші СМ; оларнен барабар разом із ними Г; оннен барабар з нею разом М; халхле барабар разом із людьми Б; алайым хызхардашым барабарма я візьму з собою свою молодшу сестру Б; алсын мисафирин барабарна нехай візьме з собою свого гостя Б; барабарыныза т'итэрим піду з вами разом Г. -
13 йан-йана
поряд, один біля другого СЛ, СГ; т'итэр эдик йан-йана ми йшли поруч СГ. -
14 sort order
-
15 йанаша
1. бік, сторона, бокова частина, пола; бур (у) нун йанашасы бокова частина носа НМ, К.2. суміжний, сусідній, прилеглий, близький; йанаша кӧйдэн з сусіднього села У.3. збоку, поблизу, поряд, близько; йанаша д'ель- підходити СК; эт'и хыз отруйляр йанаша-йанаша живуть поряд двоє дівчат У; йанаша ға поряд Б; шаха-шаха, хурйу ғу йанашаға жарти-жарти, а хвіст набік СБЧ; йанашаға / йанашаа мыхла- прибивати горизонтально У / К; севий йанашаға тохтап лафетмед'е любить зупинитися поряд поговорити СМ; йанашама поряд зі мною БТ; йанашадан збоку ВН-П, Б, СК; йанашадан вар- підходити збоку СК; йанашадан бит тишлемесе, хашынмай киши СМ, йанашандан бит тишлемесе, хырлы бир хашынмас якщо якась воша збоку тебе не вкусить, не дуже розчешешся СБЧ; йанашас (ы) на поряд із чим, біля, збоку СБ, Б, О, К, СГ. -
16 Києво-Могилянська академія
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ - загальнонаціональний інтелектуальний центр, перший вищий навчальний заклад, де впродовж двох сторіч формувалася церковна та світська укр. еліта; наукова інституція, що об'єднувала тогочасний учений світ України і водночас осередок мистецтв, що притягував до себе діячів культури. Заснована 1632 р. як Києво-Могилянський колегіум (на базі злиття Київської братської школи та Лаврської школи) з ініціативи Київського митрополита Петра Могили. 1658 р., відповідно до Гадяцької угоди між Україною і Польщею, колегіум набув статусу академії. Цей статус 1670 р. було підтверджено польськ. королем Корибутом Вишневецьким і 1701 р. - рос. царем Петром І. КМА існувала до 1817 р. Значення КМА для подальшого духовного розвитку України полягає насамперед у здійсненні її інтелектуальними силами важливого за своїми наслідками культурного синтезу, метою якого було включення в українізовану греко-слов'янську духовну систему переосмислених надбань західної вченості і входжень України в європейський інтелектуальний процес як самобутньої культурної одиниці. Діяльність КМА спричинилася до зміни способу філософування в Україні (традиційне тяжіння до містичного споглядання змінилося переважною орієнтацією на схоластичний і новітній раціоналізм), до відокремлення філософії від релігії, до утвердження розуміння філософії як окремої системи теоретичних знань, що складається з раціональної, натуральної і моральної філософії Ф. ілософія КМА стала підґрунтям доби укр. бароко. Її можна було б визначити як укр. версію схоластики барокової доби, яка органічно поєднала характерні для укр. традиції ідеї з філософським змістом; синтезувала ідеї, що становили підґрунтя духовної творчості попередніх епох, з філософськими здобутками латинського Заходу, вписала в цю систему елементи таких різних філософських і світоглядних станів, як Ренесанс, Реформація, раннє Просвітництво; поряд з властивою цій філософії ретроспективністю й традиціоналізмом уможливила пошук шляхів включення елементів новітньої філософії, а також започаткувала формування ідей наукового знання. До сфери наукових інтересів вчених-могилянців входила антична спадщина (Платан, Аристотель, Плутарх, Сенека, Цицерон, Псевдо-Тален, Діоген Лаертський, Боецій), патристика (Августин, Климент Александрійський, Ориген, Діонісій Ареопагіт, Максим Сповідник, Василій Великий, Григорій Ниський, Григорій Назіанзин та ін.), схоластика (Петро Ломбардський, Тома Аквінський, Бонавентура, Альберт Великий, Туго Сент-Вікторський, Абеляр, Дуне Скот, оккамісти XIV ст., Раймунд Лумій, Авіценна, Аверроес, Суарес, Братиславський та ін.). З представників новітньої філософії в академії вивчали Мак'явеллі, Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника, Декарта, Ляйбніца, Вольфа, Баумайстера, Ліпсія, Греція, Спінозу, Гассенді, Ф. Бекона. Домінуюча в укр. думці неоплатонівська традиція (з характерною для неї етико-релігійною інтерпретацією смислів буття) від поч. XVII ст. доповнюється теоретично викінченою системою аристотелізму. Особливості рецепції західної філософії в лекційних курсах викладачів КМА відстежуються у доборі й інтерпретації ними філософських ідей західних мислителів, у їх тяжінні до тих філософів, які у своїх вченнях поряд з натурфілософськими питаннями чільне місце відводили з'ясуванню проблем метафізики, схилялися до концептуалізму як більш поміркованого варіанту західної середньовічної реалістичної традиції. У XVII ст. філософія КМА забезпечила належний розумовий вишкіл і повагу до теоретичної думки, підготувавши ґрунт до осмислення і подальшого розвитку (хоч і в схоластичному оформленні) новітньої філософії в Україні. Починаючи від XVIII ст. вчені-могилянці включають у свої курси системний виклад основних положень античних атомістів, а також ідей Гассенді й Ф. Бекона (хоч і дають їм негативну оцінку). Неабияку схильність вони виявляють до філософських ідей Декарта й Ляйбніца. Останні засвоювалися переважно з поширених тоді в Україні творів популяризатора й систематизатора вчення Ляйбніца Вольфа та через підручник представника вольфіанської школи Баумайстера. Не менш популярним був у КМА підручник професора Сорбонни Пурхоція, відомого як радикального послідовника Декарта. В КМА найбільш послідовним прихильником картезіанської системи був Щербацький. У дусі духовних тенденцій епохи бароко вчені-могилянці поряд з питаннями теології велику увагу приділяли логіко-гносеологічній і натурфілософській проблематиці. В галузі етики найбільша увага зосереджувалася на проблемах взаємозв'язку волі і розуму, самопізнання, сенсу життя та вибору шляху досягнення щастя. Сенс життя вбачався у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро, а досягнення щастя розглядалось як компромісне поєднання задоволень тілесних та духовних потреб людини. До останніх належав також пошук пізнання істини, себто природи і Бога. Проблему взаємозв'язку волі і розуму могилянці розв'язували, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму, що утверджувала пріоритет розуму над волею, його моральний вплив на волю (через надання останній різних варіантів вибору між добром і злом). КМА увійшла в історію розвитку філософії в Україні також завдяки такій яскравій постаті, як видатний укр. філософ Сковорода, який тут навчався у роки 1734 - 1735 та 1744 - 1745. У галузі політико-правової думки чільні представники і вихованці академії - Петро Могила, Сильвестр Косов, Йосиф Тризна, Мілетій Дзик, Варлаам Ясиневський, Пилип Орлик - зробили помітний внесок у розвиток державотворчих ідей. Це стосується розмірковувань Петра Могили про роль церкви в державі, про необхідність утвердження в Україні влади сильного православного володаря, "філософа на троні"; спроб в академічних інтелектуальних колах обґрунтувати божественне право Богдана Хмельницького з метою розв'язання проблеми легітимності гетьманської влади в Україні; статей "Конституції" Пилипа Орлика та політико-правових ідей його ж меморіалу під назвою "Вивід прав України". Група вчених-могилянців, що працювала на терені Росії (Прокопович, Яворський та ін.), узагальнювала і розвивала досвід рос. політичних традицій. Так, Прокопович створив рос. просвітницько-абсолютистську версію теорії природного права й суспільного договору, а Яворський та Лопатин обґрунтували концепцію розмежування світської і церковної влад, обстоювали автономію церкви.Я. СтратійФілософський енциклопедичний словник > Києво-Могилянська академія
-
17 class
1. n1) клас (у суспільстві)lower middle class — а) дрібна буржуазія; б) міщанство
the upper class — а) аристократія; б) велика буржуазія
2) розряд, група, категорія, клас; вид, рід3) сорт, ґатунок4) клас (у школі)listen, class! — послухайте, діти! (звертання вчителя)
5) заняттяclass dismissed! — урок закінчено!, заняття закінчено!
to take classes (in) — а) навчатися чогось; б) проводити курс навчання
2. adj1) класовий2) класний; шикарний3. v1) класифікувати; сортувати; ставити поряд (з — with)2) розподіляти відзнаки* * *I n( суспільний) класII a III nlanded classes — поміщики, землевласники
1) клас; розряд; група; категорія; вид, рідclasses of weight — cпopт. вагові категорії
3) ґатунок, якість4) клас ( у школі); група ( у коледжі); гурток ( по вивченню чого-небудь); заняття; курс навчання; випуск студентів або учнів ( одного року)5) бioл. клас6) відзнакаto get /to obtain/ class — закінчити ( курс) з відзнакою
7) гідність ( у поведінці); високі якості ( характеру); cл. "клас", шик8) вiйcьк. ранг; aмep.; мop. стаття9) вiйcьк. призовники одного року народженняIV a2) навчальний; який відноситься до класу, до занятьV v1) класифікувати, сортувати; ( among) зараховувати, відносити; ( with) зараховувати в одну категорію, ставити поряд ( з чим-небудь)2) присуджувати диплом тієї або іншої категорії ( в результаті іспитів) -
18 йанашала-
рухатися поряд, уздовж; йанашалап понад, поряд, поблизу ВН, У, Г, К; йанашалап Юзовкадан т'етэр эдик ми йшли понад Юзівкою ВН; йанашалап мыхла- прибивати горизонтально, вздовж У, К. -
19 етос
ЕТОС (від давньогрецьк. έύοζ - місце перебування, спільне житло), в подальшому - звичка, звичай, місце проживання людини, вдача, характер, спосіб думання. Поступово усталюється переносне використання слова, внаслідок чого воно починає стосуватися таких змін в людині (під впливом звичаїв, традицій і відповідної поведінки), які стають практичною нормою і внутрішнім законом, формуючи питому людську природу, настільки ж стійку й невідворотну, як і природні закономірності. В античній філософії терміном "Е." спершу позначали природу, стійкий характер того чи іншого фізичного чи соціального явища. Від Сократа походить принципово нове тлумачення, що поряд із традиційною поведінкою людини вирізняє таку, яка ґрунтується на внутрішніх переконаннях і доказах розуму. Аристотель утворює прикметник, яким позначає чесноти характеру (етичні), на відміну від чеснот розуму (діаноетичних). На означення науки, що вивчає етичні чесноти, він вживає іменник "етика", який увійшов до назви його праць: "Нікомаховаетика", "Евдемова етика", "Велика етика". Поряд із таким філософським вживанням слова "Е." зберігалися й інші, ближчі до первинного значення (Е. як незмінний природний характер, темперамент; Е. музичних ладів і стилів ораторського мистецтва). В подальшому стали вдаватися до підкріплення словом "Е." стійких ціннісних характеристик - як індивідуальних, так і колективних ("героїчний Е.", "Е. вірності" і т. ін.). Ці багатоманітні ціннісні Е. сприяють наповненості життєвого світу конкретними моральнісними проявами й сприймаються як безумовні, незалежні від критичної рефлексії. У філософії XX ст. у контексті повороту до онтологічно-екзистенційного осмислення людського буття склалося більш узагальнене поняття Е., що позначає онтологічно й феноменологічно обумовлений характер багатоманітних ціннісних Е. Гайдеггер повертається до первісного значення терміна "Е." як місця проживання людини, її онтологічного світоперебування. У філософській герменевтиці питання про "метанорми" доконечно включає "живий Е." - традиції, звичаї, усталені моральні приписи та відповідну поведінку. В соціології та соціальній психології поняття "Е." також використовується на окреслення найбільш стійкої частини соціальної поведінки, що зумовлена функціонально важливими нормами і цінностями.Т. Аболіна -
20 міфологія
МІФОЛОГІЯ - 1) Казка про міфи та міфологічну свідомість. 2) Сукупність міфів, нагромаджена різними етносами, тією чи тією архаїчною за своїм походженням культурною традицією. У давніх суспільствах та їх сучасних реліктових залишках М. має характер обов'язкового для всіх людей світоглядного нормативу, становить головний чинник їхньої соціальної поведінки. У суспільствах такого типу М. - синкретична за своїм знаковим характером (слово, музика, жест, пластичний образ) і загальним пізнавально-гносеологічним змістом (своєрідний сплав релігії, науки і мистецтва в їх найдавніших, первісних формах) сума уявлень про навколишній світ, яка поряд з фізичними трудовими зусиллями первісного колективу забезпечує його нормальну життєдіяльність. В історичному процесі ці уявлення зазнають неухильної диференціації, внаслідок якої релігія, наука, мистецтво поступово емансипуються одне від одного, створюють окремі, суверенні галузі культури, тим самим або перетворюючи міф, або навіть усуваючи його з суспільного видноколу. Саме така диференціація і сталася у Стародавній Греції класичного періоду: олімпійська М. в ній остаточно виокремилася в релігійну сферу, наука і мистецтво отримали цілком самостійне існування. Відтак і розпочалися спроби наукового та естетичного осмислення міфів. За елліністичного періоду, на поч. III ст. до н. е. у середовищі поетів і філологів, які працювали в Александрійському музеї, і виникає М. - наука про міфи, яка займається їх переповіданням, систематикою та екзегезою, вдаючись до спроби поміркованого раціоналістичного осмислення міфотворчої стихії. "Золотий вік" давньої римськ. літератури майстерно поєднав раціоналістичне та естетичне ставлення до міфу, внаслідок чого Вергілій в "Енеїді" створює на його основі римськ. державно-політичний ідеал доби імперії, Горацій - ідеалізовану картину гідного приватного життя тогочасної людини, Овідій у "Метаморфозах" - суто естетичну картину міфологічної фантазії. Тим самим у світовій літературі завершується започаткована грецьк. трагедією епоха найбільш плідної взаємодії літератури з міфом В. ідтак міф у своїй античній формі аж до поч. XX ст. стає предметом естетичного замилування або матеріалом для формальних алегоричних побудов. Поряд з тим новоєвропейський ідеал людини у поезії Гельдерліна, у філософській ліриці Ніцше та окремих представників символізму значною мірою розгортається за рахунок невичерпної внутрішньої енергії міфу. Європейське Середньовіччя, міцно тримаючи в пам'яті міф, водночас відсуває його на свою периферію на користь базових міфологем християнства і суперечливо поєднаної з ними дохристиянської, індоєвропейської за своїм походженням М., художньо перетвореної у фольклорі європейських народів. Доба Романтизму, зокрема укр., що зосереджена на пафосі національного становлення, відкриває для себе М. через її приховану присутність у всіх національних фольклорних системах В. ідтак починається її вкрай напружене художнє переосмислення (напр., творчість Гоголя, Шевченка, Міцкевича, Пушкіна, по суті, відбиває всю глибинну структуру праслов'янського і навіть індоєвропейського міфу). Водночас виникають перші наукові школи, які порушують питання про об'єктивність, раціоналістичний опис і класифікацію усієї світової М. та її регіонально-національних відгалужень, питання про створення структурно-морфологічного аналізу міфу, тобто про наукову картину самого процесу виникнення і подальшого розгортання міфу. Виникають численні школи і методи у царині таких досліджень. Особливе місце тут посідає нім. наука. Романтики брати Ф. і А. Шлегелі, брати В. і Я. Гримм вивчали фольклор та наявність у ньому М., стимулювавши тим самим пізнішу появу згаданих шкіл, котрі діяли вже в добу позитивізму. У XX ст. їхня дослідницька техніка трансформувалася в системно-структурний метод (Леві-Стросс та його послідовники). Цей метод дозволив приступити до класифікації всієї світової міфологічної суми, класифікації, що її остаточні результати належать майбутньому. Особливе місце у сучасній науці про міфи посідають спроби осмислення "міфів другого покоління", витворених уже новітньою цивілізацією, але знов-таки на тлі давнього міфотворення.В. Скуратівський
См. также в других словарях:
поряд. — поряд. порядковое числительное (§57) Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
поряд. — поряд. (abbreviation) порядковое числительное Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ПОРЯД — Всё в поряде. Жарг. крим., мол. Дела идут хорошо. Никитина 2003, 540 … Большой словарь русских поговорок
поряд — I 1) присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого , чого небудь; поблизу, поруч. || Безпосередньо один коло одного. || В одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні. || у знач. присудк. сл. || перен. Разом, спільно, одночасно з ким ,… … Український тлумачний словник
поряд — I присл. (в одній низці, на одній лінії, на однаковому рівні), у[в]ряд, обруч II ▶ див. поруч 1), разом I … Словник синонімів української мови
поряд — 1 прийменник незмінювана словникова одиниця поряд 1 іменник чоловічого роду поряд 2 прислівник незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
порядить — поряд ить, яж у, яд ит … Русский орфографический словарь
порядиться — поряд иться, яж усь, яд ится … Русский орфографический словарь
опряд — поряд … Краткий словарь анаграмм
ПОРЯДОК — муж. совокупность предметов, стоящих по ряду, рядом, рядком, вряд, сподряд, не вразброс, не враскид, а один за другим; ряд, линия, шеренга, строй; каждая сторона улицы, ряд домов, образует порядок (в петерб. линия). Которым порядком ехать то? Ряд … Толковый словарь Даля
Докончанье — так назывался у нас прежде договор, для обозначения которого употреблялись еще равнозначные термины ряд, или крестное целование. Значение договора в древнее время было гораздо шире, чем в наши дни. Им определялись не только гражданские отношения … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона